Розберемося, що таке клей-розплав. Це спеціальний адгезив, який при нагріванні до температури від 110 до 210 градусів Цельсія переходить у рідкий стан, а при охолодженні знову твердне. У звичайних умовах він залишається твердим, що робить його зручним для зберігання та використання. Для роботи з таким клеєм потрібне спеціалізоване обладнання, яке забезпечує необхідний рівень нагрівання. Найбільш поширеним інструментом для цього є термопістолет, який вставляються стрижні з клеєм. Після нанесення клей швидко застигає, утворюючи міцний та довговічний шов, який здатний витримувати різні негативні дії, такі як волога та механічні навантаження. Саме завдяки цим властивостям гарячі клеї знаходять широке застосування у різних галузях, включаючи виробництво, ремонт та навіть у домашньому господарстві. Отже, що таке термоклей - далі у нашій статті
Розплав, гарячий клей, термоклей – усе це назви одного адгезиву, значно поширеного в побутовій та промисловій сферах. Він використовується практично скрізь – від виготовлення прикрас і декору своїми руками до ремонту та виробництва меблів. Його цінують за високу міцність на розрив, стійкість до механічних впливів, температурних коливань, довговічність і естетичність клеєвого шва. Однак чи безпечний термоклей з точки зору екології? Враховуючи тенденцію до eco friendly продукції та поступову відмову від небезпечних речовин у повсякденному житті, проблема безпеки адгезивів стає вельми актуальною. У статті розглянемо, наскільки розплави екологічні, у чому їхні переваги та недоліки саме з цієї точки зору.
Особливості складу гарячих клеїв
Почнемо з того, що таке клей-розплав: це адгезив, який плавиться при температурі 110-210 градусів, а за нормальних умов перебуває у твердому стані. Для його нанесення необхідне спеціальне обладнання, яке забезпечує нагрівання до потрібної температури і подальше плавлення. Наприклад, це пістолет – для нього призначений термоплавкий клей у вигляді стрижнів (паличок). Після застигання, яке відбувається дуже швидко, формується міцний і довговічний клеєвий шов, стійкий до різних негативних факторів, зокрема вологи, механічних впливів тощо, що й пояснює широке застосування такого адгезиву.
Склад клеїв-розплавів залежить від типу, в основі можуть бути поліолефіни, етиленвінілацетат, поліуретан тощо. Звичайно, з точки зору екологічності їх не можна порівнювати з адгезивами на натуральній основі, наприклад, крохмальним або казеїновим клеєм. Однак розплави значно безпечніші для людей і екології, ніж ті ж клеї на основі розчинників з леткими органічними речовинами: якщо порівнювати ці два типи, вибір очевидний.
Переваги та недоліки термоклею крізь призму екології
Плюси розплавів для промислового й побутового застосування очевидні, але чим вони корисні для екології? Ось найважливіші переваги:
- Відсутність летких органічних сполук. Під абревіатурою ЛОС приховані різні речовини, які випаровуються під час роботи з клеєм. По-перше, вони можуть бути токсичними для людей, що вимагає застосування ЗІЗ, по-друге, це додаткові викиди в атмосферу, з якими зараз ведеться активна боротьба.
- Мінімізація відходів. Цей пункт безпосередньо пов’язаний із міцністю та довговічністю клеєвого шва. Чим якісніше склеєний виріб і чим довше він служить, тим довше не потребує заміни. Відповідно, скорочуються відходи, адже не доводиться часто змінювати вироби та витрачати ресурси на виробництво нових.
- Можливість використання як вторинної сировини. Тут мається на увазі переробка – вона доступна для деяких видів термоклею. Головне, щоб продукт був чистим, тобто його не можна змішувати з речовинами або іншими клеями, непридатними до переробки.
Що стосується недоліків з точки зору екології, можемо назвати такі:
- Нафта. Так, більшість гарячих клеїв виробляється на основі нафтових продуктів, а це невідновлюваний ресурс, до того ж його видобуток важко назвати екологічно чистим і безпечним для навколишнього середовища.
- Наявність добавок. Хоч у розплавах немає летких сполук, але в них присутні наповнювачі та пластифікатори, що визначають конкретні властивості клею. Їхня екологічність викликає питання, адже деякі з них можуть бути небезпечними з точки зору токсичності.
- Мікропластик. Це популярна зараз тема для досліджень учених – надмірна кількість пластикових предметів у побуті є одним із факторів забруднення довкілля, а ще говорять, що мікропластик вже міститься навіть в організмі людини, спричиняючи різні проблеми зі здоров’ям. Свою роль може відіграти й термоклей: деякі його види виділяють мікропластик, що пов’язано з використанням певних пластифікаторів.
Як справи з утилізацією?
Що робити зі залишками чи зіпсованим термоклеєм – окрема тема. Фахівці «Люкс-Х» стверджують, що просто викидати його в сміттєве відро не можна, і ми повністю з ними згодні. Утилізація подібних речовин має відбуватися з урахуванням екологічних стандартів на спеціалізованих підприємствах. Якщо для вас актуальна ця проблема, поцікавтеся, хто у вашому регіоні займається утилізацією розплавів, або зв’яжіться з виробником продукту і попросіть проконсультувати вас.
Якщо робити висновок, можна сказати, що хоч термоклей і не є на сто відсотків екологічно чистим, він значно безпечніший порівняно з адгезивами з ЛОС у складі. Крім того, його екологічність залежить також від складу та особливостей виробництва. Тому ми рекомендуємо купувати гарячий клей у надійних брендів, які дотримуються встановлених стандартів і можуть надати відповідні сертифікати.
