Бенгальські вогні отримали назву від регіону Бенгалія (Стародавня Індія), де їх почали використовувати ще в V-VI століттях: спочатку в обрядах і як сигнальний вогонь, а пізніше вони стали святковою піротехнікою по всьому світу. Сучасні вогні роблять із піротехнічної суміші (пальне + окислювач + сполучна), а колір іскрам дають спеціальні добавки. При покупці вибирайте короткі палички до 25 см, перевіряйте цілісність шару, сухе пакування, термін придатності та позначку ГОСТ Р 51270-99. Запалюйте їх лише на вулиці, тримайте за металеву частину під кутом і на витягнутій руці, не підносьте до обличчя і обов'язково дайте повністю охолонути перед утилізацією. 
Отже, Історія, склад та безпечне використання бенгальських вогнів - далі у нашій статті
Свято — святом, але про пожежну безпеку краще не забувати.
Яка історія бенгальських вогнів
Прийнято вважати, що бенгальські вогні з’явилися ще у V–VI століттях. Назву вони отримали за місцем походження — регіоном Бенгалія (Давня Індія). Спочатку їх застосовували в релігійних церемоніях і обрядах, а також використовували як сигнальний вогонь. Тоді це були бамбукові трубочки, всередині яких підпалювали суміш селітри, сірки та сірчистої сурми.
Окрім іскор, такі палички давали ще й запах — причому аромат підбирали під конкретну церемонію. Потрібний «відтінок» додавали, змінюючи склад суміші: наприклад, могли домішати каніфоль.
З часом навчилися керувати не лише ароматом, а й кольором (жовтим, зеленим, блакитним), а також подовжили час горіння. Як стрижень нерідко брали сухі стебла з порожниною всередині: саме палаючі рослини давали той самий характерний тріск.
За деякими відомостями, до Європи бенгальські вогні потрапили приблизно у XVI столітті — коли морська торгівля з Індією стала активнішою. Там «новинку» швидко підхопили для свят і розваг, а ще намагалися використовувати як незвичні джерела світла. Саме в Європі технологію доопрацювали: до складу почали додавати залізну окалину, подрібнений чавун і порошок магнію — через це вогонь став помітно сильніше іскритися.
Вважається, що до Японії піротехніка дійшла вже у XVII столітті, хоча традицію щорічних феєрверків зазвичай відлічують від 1733 року. Салют і бенгальські вогні закріпилися в японській культурі як символ швидкоплинної краси, надії та стрімкої плинності життя. Для таких вогнів у Японії використовували рисовий папір, у який загортали тонкий шар пороху, але сьогодні подібні вироби трапляються рідко.
У Росії бенгальські вогні з’явилися за Петра I. У грудні 1699 року він підписав указ «Про святкування Нового року», де закріпив обов’язкове використання феєрверків і бенгальських вогнів у святкові дні.
Як роблять бенгальські вогні
Єдиного ГОСТа на склад бенгальських вогнів немає: кожен виробник розробляє виріб за власним технічним завданням. Водночас вимоги безпеки мають відповідати ГОСТу Р 51270–99, де прописані норми для піротехнічної продукції.
Основа бенгальського вогню — піротехнічна суміш. Найчастіше до неї входять горюче (порошок алюмінію або магнію), окисник (нітрат барію) та зв’язувальна речовина (декстрин або крохмаль).
Щоб отримати кольорові іскри, до складу додають спеціальні компоненти: борну кислоту для зеленого відтінку, нітрат стронцію для червоного або оксалат натрію для жовтого. Потім у суміш занурюють основу — металевий дріт — і залишають сушитися приблизно на 12 годин за температури близько 100 °C.
Як вибрати якісні бенгальські вогні
Щоб покупка не підвела і, тим паче, щоб свято не закінчилося травмами, дотримуйтеся таких кроків.
- Беріть невеликі бенгальські вогні (до 25 см). Зазвичай вони горять близько 40 секунд і, як правило, безпечніші за довгі варіанти.
- Перед покупкою відкрийте упаковку та огляньте піротехнічний шар: він має лежати рівно, без тріщин і сколів. Якщо суміш пошкоджена, під час горіння вона може обсипатися, потрапити на шкіру, одяг або навколишні речі.
- Подивіться на колір піротехнічної частини: нормальні сріблястий, сірий або чорний відтінки. Будь-які дивні напилення та сліди іржі — тривожний знак: вогні могли зберігатися у вологості й банально не запалитися.
- Перевірте упаковку: вона має бути цілою і сухою, без ознак сирості, з інструкцією російською мовою. На ній обов’язково мають бути склад, виробник, дата випуску, строк зберігання, правила використання та заходи безпеки. Знайдіть позначку ГОСТа Р 51270–99 — якщо її немає, краще не ризикувати й обрати інший варіант.
- Уточніть строк придатності: найчастіше він не перевищує двох років.
Як безпечно запалювати й тримати бенгальські вогні
З 1 березня 2023 року будь-які піротехнічні вироби дозволено запалювати лише на вулиці (балкон до цього не належить). Якщо раніше хлопавки та бенгальські вогні могли використовуватися в приміщенні, то тепер і вони підпадають під заборону.
Якщо порушити правило, можна отримати штраф за недотримання вимог пожежної безпеки: для громадян — 5–15 тисяч рублів, для посадових осіб — 20–30 тисяч, для організацій — 300–400 тисяч рублів.
Тож розумніше просто вийти на вулицю. Підпалюйте лише самий край піротехнічного шару. Тримайте палаючий вогонь за металеву частину, злегка нахиливши вниз, на відстані витягнутої руки — так менше шансів, що іскри потраплять на шкіру та спричинять опік.
І не забувайте про додаткові заходи безпеки:
- Не підносіть бенгальські вогні близько до обличчя та очей.
- Не розмахуйте палаючою «свічкою» поруч із людьми або тваринами.
- Не давайте вогні дітям.
- Не розбирайте піротехніку й не намагайтеся спалити її у вогнищі.
- Не запалюйте бенгальські свічки біля легкозаймистих речей.
- Дочекайтеся повного охолодження після горіння. Потім покладіть паличку в негорючу ємність або опустіть у воду. Вимочений вогонь утилізують разом зі змішаними відходами.
Відповіді на популярні запитання
Чому бенгальські вогні називаються "бенгальськими"?
Навіщо їх використовували спочатку?
Із чого робили перші бенгальські вогні?
Чи правда, що бенгальські вогні раніше пахли?
Як з'явилися кольорові бенгальські вогні та тріск?
Коли бенгальські вогні потрапили до Європи та що там змінилося?
Як бенгальські вогні пов'язані із Японією?
Коли бенгальські вогні з'явились у Росії?
Чи є єдиний ГОСТ на складі бенгальських вогнів?
З чого зазвичай складається піротехнічна суміш у бенгальських вогнях?
За рахунок чого виходять кольорові іскри?
Як виготовляють бенгальський вогонь на дроті?
Які бенгальські вогні безпечніше обирати?
На що дивитись, щоб зрозуміти, що вогонь якісний?
Який колір піротехнічної частини вважається нормальним?
Як має виглядати упаковка перед покупкою?
Який зазвичай термін придатності біля бенгальських вогнів?
Де можна запалювати бенгальські вогні за правилами?
Що буде, якщо запалити піротехніку не там, де можна?
Як правильно запалити бенгальський вогонь?
Як правильно тримати бенгальський вогонь, що горить?
Що не можна робити з бенгальськими вогнями, щоб не обпектися та не влаштувати пожежу?
Як утилізувати бенгальський вогонь після використання?
