спектакль Руде місто Одеса 2025-11-23 18:00 Будинок клоунів
Руде місто
Одеса, Будинок клоунів
Є міста, про які говорять чемно й стримано. А є Одеса – місто, якому зізнаються в коханні голосно, смішно, до сліз і назавжди. Жоден інший куточок світу не має стільки анекдотів, історій, пісень і легенд, скільки придумано, проспівано й вигадано про наше місто біля моря.
Вистава за оповіданнями Георгія Голубенка «Руде Місто» – це ще одне щире «люблю», сказане Одесі зі сцени. Водночас це трохи хуліганська, по-хлоп’ячому зухвала історія: легка, яскрава, соковита, дотепна, але при цьому несподівано інтелігентна й дуже зворушлива. Тут сміх і ніжність йдуть поруч, а іронія завжди з теплом, без злих укусу й образ.
Хто такі одесити взагалі? Окрема нація, розкидана по світу, але впізнавана з першої фрази й першої усмішки. Безстрашні, трохи безбашенні, страшенно талановиті й хронічно оптимістичні. Звідки в нас стільки сонця в голосі, стільки гумору навіть у складні часи? Чому ми так вперто сміємося крізь ностальгію – за дитинством, за тим «учора», коли дерева здавалися вищими, трава – зеленішою, а люди навколо були добрішими?
Ця ностальгія – не за ковбасою «по двадцять» і не за автоматами з газованою водою. Вона за людяністю, за живим спілкуванням, за вмінням кепкувати з себе й світу так, щоб усім стало тепліше. Саме такі інтонації звучать в оповіданнях Георгія Голубенка, і саме їх намагається вловити й передати вистава «Руде Місто»: тепло двориків, неспішні розмови на лавці, одеську здатність не втрачати надію, навіть коли привід для сміху, здається, давно закінчився.
І дуже по-одеськи звучать його думки про саме місто. Якщо коротко, Голубенко ніби каже нам: досить повторювати, що справжньої Одеси більше нема. За свої двісті з лишком років вона «помирала» вже стільки разів, що хтось інший давно б зник. Але вся фішка в тому, що кожного разу Одеса примудряється відродитися ще хоча б на один раз частіше, ніж загинути. І поки це так – Руде Місто продовжує жити в нас, наших жартах, спогадах і, звісно, на сцені Будинку клоунів.
