спектакль «Селфі зі склерозом» Одеса 2026-05-22 17:00 Театр Юного Глядача
«Селфі зі склерозом» в Одесі
Лірична комедія на сцені ТЮГу
В Одесі, на сцені ТЮГу, покажуть «Селфі зі склерозом» — ліричну комедію, в основі якої і сміх, і тихий сум, і дуже впізнавана розмова людини зі своїм минулим. Цю п’єсу подарував театру відомий драматург Олександр Володарський — автор популярних скетчів і гумористичних текстів, який уміє говорити про непрості речі легко, дотепно і без зайвого пафосу.
Ця історія тримається не на зовнішній гучності, а на живому слові, характері й тому особливому театральному нерві, коли в одному діалозі можуть ужитися смішне, болюче, ніжне і дуже людське. Саме такою й є ця вистава. Вона не намагається прикрасити життя, але й не дивиться на нього похмуро. Тут інтонація інша: чесна, тепла, часом іронічна, а подекуди зовсім щемка.
Історія жінки, яка живе поруч зі своїми спогадами
Події вистави розгортаються в квартирі Майї Михайлівни — самотньої жінки, обдарованої, яскравої, з власним поглядом на світ. У неї безліч талантів, але, мабуть, найцінніше в ній те, як вона ставиться до життя. Не з образою, не з надривом, а з гумором і самоіронією. Саме це дає їй сили не розчинитися в буднях і не здатися там, де інший давно опустив би руки.
Для Майї Михайлівни спогади — не просто відлуння минулого. Вони стають способом утримати себе в русі, не дати самотності й нудьзі заповнити весь простір навколо. Коли поруч майже нікого немає, пам’ять бере на себе роль співрозмовника, товариша, іноді втішника, а іноді й дуже примхливого партнера. Особливо коли тобі, образно кажучи, щодня доводиться прокидатися в одному ліжку зі Склерозом.
Коли пам’ять грає не за правилами
У цій історії Склероз — не просто хворобливий симптом і не сухий медичний термін. У сценічному просторі він перетворюється на майже самостійного співрозмовника, на силу, яка втручається у звичний плин життя, плутає карти, змушує сумніватися, губити, шукати, пригадувати зусиллям волі те, що колись здавалося назавжди своїм. Пам’ять у будь-який момент може почати безжальну гру в схованки. І від цього в п’єсі народжується не тільки комізм, а й справжня драматична напруга.
Але ця вистава не зводиться лише до теми забування. Навпаки, в ній дуже точно звучить інша думка: як би не поводилася пам’ять, вона не здатна відібрати у людини найголовніше. Є речі, які не стираються навіть тоді, коли все інше вислизає. Найдорожчі спогади життя залишаються в серці — не як перелік фактів, а як відчуття, як внутрішня правда, як те, що формує людину і тримає її до останнього.
Легка комедія з дуже людським підтекстом
«Селфі зі склерозом» цікава тим, що говорить про непросте без важкості. Перед глядачем не суха історія про старість, втрати чи самотність, а лірична комедія, в якій сміх не скасовує болю, а допомагає його витримати. Тут багато дотепності, але вона не випадкова і не декоративна. Це гумор людини, яка багато пережила, багато зрозуміла й не втратила здатності дивитися на себе без фальші.
Саме тому образ Майї Михайлівни звучить так переконливо. Вона не намагається викликати жалість. Вона живе, згадує, сперечається з власною пам’яттю, тримається за те, що для неї важливо, і при цьому не втрачає смаку до життя. У ній є крихкість, але є й сила. Є втома, але є й жарт. Є самотність, але немає порожнечі. І в цьому, мабуть, головна точність цієї історії.
Дві заслужені актриси України на одній сцені
Окрема подія цієї постановки — поява на одній театральній сцені двох Заслужених актрис України. Ірина Мельник-Калашнікова та Інна Мірошниченко вперше зустрінуться в цій виставі, щоб розповісти історію жінки, яка добре знає, що таке справжнє щастя. Не показне, не гучне, не придумане — а вистраждане, прожите, своє.
Це важливо не лише як акторський дует, а й як особливий сценічний досвід для глядача. Коли в такому матеріалі зустрічаються дві сильні актриси, з’являється інша глибина інтонації. Слова набувають ваги, паузи працюють не менше за репліки, а комедія перестає бути просто набором влучних моментів. Вона стає історією, якій віриш.
Вистава про пам’ять, гумор і справжнє щастя
«Селфі зі склерозом» в Одесі у ТЮГу — це вистава про жінку, яка не втратила себе навіть у постійній грі з пам’яттю. Про людину, яка вміє сміятися, навіть коли непросто. Про спогади, що рятують від самотності. І про те, що серце часом пам’ятає надійніше за розум.
Ця лірична комедія, написана Олександром Володарським, поєднує щемку розмову зі спогадами, тонкий гумор і дуже впізнавані людські переживання. А зустріч на сцені Ірини Мельник-Калашнікової та Інни Мірошниченко додає цій історії окремої ваги. У підсумку виходить не просто театральна оповідь, а жива, дотепна й тепла розмова про те, що навіть у хиткій пам’яті можуть жити речі, яких не зітре ні час, ні склероз. І саме з цього народжується те саме веселе, трохи сумне, але дуже людяне «селфі зі склерозом».
