• магазин аксесуарів для телефону
  • інтернет-магазин електроніки
  • магазин побутової техніки

Двоє на гойдалках Одеса Музкомедія

  • 18:00 13 лютого 2026, Пт

  • спектакль

  • Театр музичної комедії
  • 120 мин

  • від 390 грн

Опис
Фото (4)
Відео
Відгуки (0)

спектакль Двоє на гойдалках Одеса 2026-02-13 18:00 Театр музичної комедії

«Двоє на гойдалках» (Одеса, Музкомедія)

Є історії про кохання, які не потребують ні гучних спецефектів, ні складних декорацій. У них все тримається на двох людях, на паузах між словами, на погляді, який говорить більше, ніж будь-яка репліка. Саме така вистава — «Двоє на гойдалках». Вона чуйна, ніжна й дуже жива, хоча сюжет, на перший погляд, простий: юрист і танцівниця зустрічаються випадково, пробують бути разом — і весь час балансують між “так” і “ні”.

П’єсу написав американський письменник і драматург Вільям Гібсон, і для свого часу це був справжній прорив: постановка на Бродвеї стала першим великим успіхом автора й одразу привернула увагу тим, що говорила про почуття без прикрас. Тут немає “ідеальних” героїв, які завжди знають, як правильно. Є люди зі своїми слабкостями, страхами, звичками й болями — і через це історія легко відгукується кожному, хто бодай раз переживав розрив або намагався почати з чистого аркуша.

Це вистава про кохання… але не тільки про романтику. Вона про той момент, коли двоє дуже хочуть тепла, але несуть із собою різний багаж. Вони знайомляться у часи, коли не існувало соцмереж і месенджерів. Жодних “лайків”, довгих переписок і сторіс — лише телефонний дзвінок, випадковість, яка дивним чином стає поворотом у житті. І цей момент у виставі відчувається особливо: все ніби чесніше, ближче, без зайвого шуму довкола.

Гітель — танцівниця, відкрита й емоційна. Вона дуже хоче любити — не “теоретично”, не колись потім, а тут і зараз. Їй важливо відчувати, що поруч є людина, яка не зникне, коли стає складно. У ній є світло й надія, а ще — вміння дивитися вперед, навіть коли життя дає ляпаса.

Джері — юрист, який нещодавно пішов від дружини і болісно проходить через розрив. Він ніби вже зробив крок у нове, але старе не відпускає. Минуле тягнеться за ним, як важка валіза: спогади, почуття провини, внутрішні “а раптом”, які заважають знову довіряти. Він може бути ніжним, уважним, навіть закоханим — але в найважливіші моменти його щось зупиняє.

Тому їхні стосунки й нагадують гойдалку. Гітель весь час ніби тягнеться вгору — до надії, легкості, майбутнього. Джері ж постійно відчуває силу тяжіння, що тягне вниз: сумніви, страх повторити помилку, невміння відпустити те, що вже стало історією. І глядачеві цікаво спостерігати не за “любовною казкою”, а за справжнім процесом — коли двоє намагаються бути разом, але не завжди вміють домовитися зі своїми внутрішніми демонами.

Вистава дуже точно показує, як кохання може одночасно лікувати і випробовувати. Бо інколи люди потрібні одне одному саме тоді, коли вони найбільш вразливі. Але чи достатньо самих почуттів, щоб залишитися разом? Чи можуть двоє побудувати “ми”, якщо кожен по-своєму бореться зі страхом втратити себе? Тут немає простих відповідей — і саме цим постановка чіпляє.

Окреме задоволення — акторський дует. Ролі виконують:

  • Тетяна Шляхова, заслужена артистка України

  • Олексій Зубков, заслужений артист України

Їхня гра тримає зал без зайвого пафосу: то смішно, то боляче, то раптом дуже тепло. Це той випадок, коли інтонація вирішує все, а мовчання іноді звучить голосніше за слова.

Режисерка вистави — Тетяна Аркушенко, заслужена артистка України. У постановці відчувається делікатність: тут не “тиснуть” на глядача драмою, не перетворюють історію на суцільний смуток, але й не ховають складні теми за жартами. В результаті виходить чесна, камерна, дуже людяна розповідь.

Кому може сподобатися «Двоє на гойдалках»? Тим, хто любить психологічний театр, де важливі не декорації, а люди. Тим, кому цікаві історії про стосунки без ідеалізації — з характером, із конфліктом, із надією. І тим, хто хоче після вистави не просто “відпочити”, а трохи подумати: що насправді тримає двох разом — пристрасть, звичка, потреба в підтримці чи сміливість будувати майбутнє, навіть коли минуле ще болить.

Це вистава, після якої виходиш і ловиш себе на простій думці: іноді кохання — не про гучні обіцянки. Воно про щоденне “я поруч”, навіть коли гойдалка знову йде то вгору, то вниз.

Відгуки

Ще немає жодного відгуку. Жодного прихильника чи критика.