спектакль Дерева помирають стоячи Одеса 2026-01-29 18:00 Обласний драматичний театр
«Дерева помирають стоячи» — Одеса, Драматичний театр
Є історії, які починаються ніби з дрібниць — листа, короткого слова, букета, — а потім раптом розкриваються так, що в кінці сидиш і думаєш: “Як же це боляче… і як же це по-людськи”. Саме такою є п’єса Алехандро Касона «Дерева помирають стоячи», один із найвідоміших і найзворушливіших творів іспанської драматургії ХХ століття. І тепер ця історія знову оживає на одеській сцені — у Драматичному театрі.
Сюжет — мов калейдоскоп подій і деталей, які спершу здаються випадковими, але поступово складаються в одну напружену, майже детективну лінію. Тут є склянка з отрутою і рятівна записка, букет троянд і слово «завтра», яке звучить то як обіцянка, то як остання надія. Є таємнича контора, що береться за дивні “замовлення”, і зустріч, яка одразу інтригує — наче ти потрапив у гру, правила якої ніхто не пояснює до кінця.
У цій історії з’являється небезпечна телеграма, згадки про морську катастрофу, роки болісної розлуки й нарешті — очікуване повернення, яке може стати або порятунком, або ударом. Поруч — рідна хата, де все ще тримають тепло стіни, і любляча бабуся, яка живе вірою та спогадами. А ще — респектабельний архітектор, який здається взірцем порядності, і втікач-злочинець, чия поява змушує серце стискатися від тривоги. І над усім цим — жорстока правда, від якої іноді хочеться відвернутися, але вже не можна.
«Дерева помирають стоячи» — не просто мелодрама. Це вистава про те, як далеко може зайти людина, намагаючись зберегти близького від болю, і чи має право любов підміняти реальність, навіть з найкращих намірів. Про гордість, яка не дає впасти, і про надію, яка інколи стає останнім “киснем”. Тут важливі не лише події, а й символи — наприклад, гілка палісандра, що проходить крізь сюжет як тихий знак пам’яті, витримки та внутрішньої сили.
Це постановка для тих, хто любить театр, який тримає в напрузі, але водночас говорить про головне — родину, прощення, чесність і ціну добрих ілюзій. Вистава обіцяє бути захопливою, емоційною і дуже людяною — такою, після якої ще довго не хочеться поспішати з висновками.
