спектакль 35 кіло надії Одеса 2025-12-06 17:00 Театр Юного Глядача
«35 кіло надії» в Одесі (ТЮГ): зворушлива історія про підлітка, якому складно бути “як усі”
Вистава «35 кіло надії», що йде на сцені Одеського театру юного глядача, — це не просто театральна постановка, а щира, душевна і глибока розповідь про дитинство, яке не завжди легке. Це історія, в якій кожен дорослий побачить себе у школі, а кожна дитина — знайде розуміння своїх переживань. Тут сміються, плачуть, сперечаються — і разом знаходять дорогу до взаємності.
У центрі сюжету — тринадцятирічний хлопчик на ім’я Ґреґуар. Його життя сповнене боротьби — але не з однолітками чи зовнішніми обставинами, а з постійним нерозумінням з боку дорослих. У школі він — не такий, як треба. Він не вписується у стандарти, не відповідає очікуванням. Його критикують за неуспішність, карають за незручні запитання, не помічаючи, що за всім цим ховається щось набагато більше — його щире бажання бути почутим.
Батьки й учителі втомлені, дратуються, втрачають терпіння, а Ґреґуар все більше замикається у собі. Він відчуває себе зайвим у світі, де немає місця для мрійників і винахідників, де розуміння та підтримка часто здаються розкішшю. Але серед усього цього — є одна людина, яка в нього вірить безумовно. Це його дідусь.
І саме заради цього доброго, терплячого і справжнього чоловіка Ґреґуар вирішується на важливий крок. Він знаходить у собі сили змінити своє життя, бо любов і підтримка навіть однієї людини можуть стати джерелом великої сили. У цій історії — «35 кіло надії» — саме стільки важить віра в себе, коли тобі її дарують.
Постановка легко і природно поєднує глибокі емоції, тонку психологію й теплий гумор. Це вистава, яка буде однаково зрозумілою як дітям, так і дорослим. Дорослі зможуть краще побачити світ очима дитини, а діти — відчути, що їхні страхи та невдачі можуть бути подолані. Це не моралізаторство, а чесна розмова про життя, про школу, про родину — і про те, що кожен має право бути іншим, мріяти, помилятись і починати знову.
«35 кіло надії» — це вистава для сімейного перегляду. Її варто побачити разом — щоб разом говорити після, обійняти дитину, згадати, що важливо бути не ідеальними, а справжніми. Це щира театральна історія, яка залишиться у серці.
